У дітей з особливими потребами дуже час­то спостерігають різнобічні порушення пам’яті, уваги, мислен­ня, мовлення, моторики, емоційної сфери. Однак після спеціальних вправ і занять ці діти можуть досягти непоганих результатів.

Всі знають, що організація навчання по­требує добору педагогом мети, змісту і методів проведення занять. З власної практики відомо, що ви­значення дидактичної мети і змісту не викли­кає труднощів, оскільки вони чітко окреслені в навчальних програмах кожного предмета, деталізовані за розділами і темами; відповідно до них педагог Піндак С.М. добирає дидактичні методи і прийоми.

Вихователь, проаналізувавши загальні та ін­дивідуальні особливості дітей, уміло добирає на кожне заняття відповідні корекційні завдання, що зумовлені дидактичною метою й особливостями освітнього матеріалу. На заняттях у вечірні години розв’язують кілька корекційних завдань.

Головне, те що вихователь проводить корекційну роботу в системі, виділена нею певна ланка підпорядковується загальним корекційним цілям і є інтегрованою відповідно до освітньої програми закладу.

Загальновідомо, що на заняттях діти зі зниже­ними можливостями мають отри­мувати завдання, які б гарантували їм успіх у роботі. Для цього педагогу слід визначити найбільш сильну сторону в розумових здібно­стях дитини та, спираючись на неї, запропонува­ти відповідні завдання. Успіх у виконанні на­віть однієї справи зміцнює віру малюка у власні сили. У результаті наступне завдання дошкільник виконуватиме уже з «передчуттям успіху».

Переживання радості успіху — необхідна умо­ва продуктивної та позитивної освітньої ді­яльності.

В арсеналі педагога є такі корекційні методи:

• наочні опори в навчанні;

• коментувальне керування;

• поетапне формування розумових дій;

• попереджувальне консультування зі скла­дних тем.

Залежно від особливостей освітньої діяль­ності дошкільників з особливими освітніми потребами використовує ситуації з елементами новизни, пізнавальності, спира­ючись на життєвий досвід дітей.

Вирішальна роль належить методу очіку­вання завтрашньої радості, який часто вико­ристовує Світлана Миколаївна.

Що ж робити, якщо в дитини не сформова­но наочно-дійове мислення?

Розвитку цього типу мислення сприяють завдання та вправи, втілені в діяльності кон­струювання. Тому в групі є різноманітні конструктори, шнурівки, кольорові камінці тощо.

Розвитку наочно-образного мислення сприяють такі завдання:

· малювання;

· проходження лабіринтів.

Для розвитку логічного мислення реко­мендує вправи:

· «Четвертий зайвий». Виключення одно­го предмета, який не має якоїсь озна­ки, загальної для трьох інших;

· визначення частини розповіді, якої не виста­чає (початок дії, середина чи кінець). Такі вправи сприяють не лише роз­витку логічного мислення, а й мають надзвичайно важливе значення для роз­витку мовлення, поповнюють словнико­вий запас, стимулюють розвиток уяви та фантазії;

· загадки та логічні задачі тощо.

Діти допитливі, вони ставлять питання. Їм подобається розповідати і слухати історії про самих себе і про все навколо . Вони люблять малювати будинки , тварин , дерева, своїх батьків , казкових персонажів і т.д. Їм подобається щось робити , грати і взаємодіяти з іншими дітьми і дорослими. Щоб допомогти дітям у всіх згаданих речах вихователь Піндак Світлана Миколаївна у своїй роботі застосовує інформаційно-комунікаційні  технології . Так на занятті з декоративного малювання  «Казковий птах» продовжувала знайомити дітей  з народною творчістю,закріплювала  знання та навички розпису у петриківському стилі на основі українських народних казок, де персонажами є казкові птахи. Формувала відчуття гармонії, кольору. Використовуючи можливості навчальної програми, за допомогою ІКТ заохочувала  дітей при вирішенні проблемної задачі, що є стимулом для розвитку їх пізнавальної активності. Виховувала  цікавість до народного фольклору.   

Застосування комп'ютерів, мультимедіа та інформаційних технологій на цьому занятті у якості дидактичних засобів використовувалося  для підвищення мотивації та індивідуалізації навчання, розвитку творчих здібностей дітей. Застосування ІКТ у освітньому процесі відкриває широкі перспективи в роботі з дошкільниками. Актуальність цього напряму роботи з дітьми зумовлена пріоритетним завданням освіти, що полягає у забезпеченні  подальшого становлення особистості дитини, розвитку її розумових здібностей , насамперед – у навчанні дітей творчо і самостійно мислити. Під час роботи Світлана Миколаївна слідкує, щоб яскраві комп’ютерні образи, розважальні елементи не заступали розвивального ефекту роботи. Також враховує  особливості дитячого сприймання та засвоєння інформації, у консультаціях  для  батьків повідомляє: що жоден комп’ютер не замінить рідним  живого спілкування з дитиною.